БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – НЕБХІДНА УМОВА

УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМ

Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади і підтвердив рішучість своїх дій у подоланні корупції в Україні радикальними кроками:

·  одним із перших Указів Президента В. Януковича було утворено Національний антикорупційний комітет, який Президент України очолив особисто;

·  прийнято нові антикорупційні закони («Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), які були розроблені та внесені Президентом України як першочергові та набрали чинності з 1 липня 2011 року;

·  схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки;

·  розроблено та прийнято майже усі підзаконні акти з метою якісного впровадження та реалізації нового антикорупційного законодавства.

Новий антикорупційний Закон, який набрав чинності з 1 липня 2011 року, визначає основні засади запобігання і протидії корупції у публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними його завданнями є гармонізація українського законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що регулюють всі аспекти попередження та протидії корупції, а також визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

Закон враховує численні пропозиції представників міжнародних організацій і світовий досвід, відповідає європейським стандартам боротьби з корупцією.

У новому Законі значно розширено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Окрім осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.

Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. У попередньому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, чинний Закон передбачає вже чотири види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. На підставі Закону запроваджено Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Відповідальність за формування та ведення цього реєстру покладено на Міністерство юстиції України.

Законом визначено спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Координацію діяльності цих правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено п’ять обмежень для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

-         використання службового становища (стаття 6);

-         сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 7);

-         щодо одержання дарунків (пожертв) (стаття 8);

-         щодо роботи близьких осіб (стаття 9);

-         щодо діяльності осіб, які звільнилися з посад або припинили повноваження, пов'язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 10).

З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби запроваджено комплексну спеціальну перевірку щодо цих кандидатів (стаття 11), яка набула чинності з 1 січня 2012 року. Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, у тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших.

На виконання Закону 25 січня цього року Президент України підписав Указ № 33/2012, яким затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки.

Таким чином, на сьогодні прийнято всі юридичні підстави для реалізації нового механізму прийняття на державну службу, визначеного відповідними положеннями законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу».

Антикорупційним законом встановлено проведення не тільки щорічного декларування майна та доходів службових осіб (яке здійснювалось і раніше), а також декларування їх видатків. Форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджено самим Законом. Також змінено термін подачі декларації публічними особами (до 1 квітня) та передбачено опублікування декларацій за минулий період керівників органів державної влади, їх заступників та керівників органів місцевого самоврядування.

Національним агентством України з питань державної служби, її територіальними органами проводиться роз’яснювальна робота щодо вивчення

основних положень нового антикорупційного законодавства. Так, тільки Управлінням державної служби Головдержслужби України в Херсонській області протягом 2011 року проведено 20 навчальних семінарів з питань вивчення нового антикорупційного законодавства, в яких взяли участь майже тисяча осіб. Дана робота продовжується і в поточному році.

Впровадження антикорупційного законодавства разом із Законом України «Про державну службу», якій набуде чинності з 1 січня 2013 року, сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.

Управління державної служби

Головдержслужби України

в Херсонській області